Четвертнянський ліцей Колківської селищної ради Волинської області
Перша згадка про школу в селі Четвертня датована далеким 1910 роком. Школа мала статус церковно-приходської. Це була маленька хатина, що притулилася на околиці села. В її приміщенні навчалось 4 класи. Викладались уроки арифметики, слов'янської мови, письма і молитви. Першими вчителями були Буденко і Савицький. Та на екзамени діти ходили в сусіднє село Боровичі.
У 1913 році до вчительського колективу прийшли Надія Микитівна та Валерія Володимирівна. Вчителів у селі дуже поважали і всілляко допомагали їм. У школі була кухня. Дітей, які добре вчилися, одягали.
Коли у 1914 році почалася війна, вчительки першими пішли на фронт, їх випроводжали всім селом. Люди плакали. В цей час навчання у школі було призупинено.
Після жовтневої революції школа знову почала працювати. Так само вчилось 4 класи. Та недовго. Почалася громадянська війна і діти знову перестали ходити до школи. Після війни, у 1921 році, наше село Четвертня, як і інші села попало під владу Польщі.
Освіта і школа розвивались повністю під впливом нової влади. Не враховуючи інтереси українського села, навчання велось на польській мові. Дітей навчали Васькевич Михайло Федорович та Лопухович Іван Данилович, який викладав Закон Божий, і був керівником місцевої «Просвіти».
На той час матеріальна база школи уже зміцніла. На уроках користувалися глобусами, картами. Писали простими олівцями. Пізніше ручками, чорнило робили самі, а за зошитами їздили у Ківерці. Село жило бідно. Учні ходили в домотканому одязі, постолах, з полотняними торбинами для книжок. Не всі батьки були зацікавлені у тому, щоб діти мали освіту, треба було працювати на землі. Тому пропуски занять тривали більше місяця. За це батьків штрафували.
Так тривало до 1939 року, коли Західну Україну визволили з-під польського гніту. В період Другої Світової війни школа в селі не працювала.
Село звільнили від німецько - фашистських окупантів 2 лютого 1944року. Після повної перемоги, з вересня 1945року у селі розпочалося систематичне навчання. Класи були розміщені у хатах Дмитрука Андрія, Миронюка Оксентія, Мельника Клима. Директором працювала Токарева Євдокія Василівна. Вчителем - Головенько Віра Василівна. Звичайно, умови навчання були дуже тяжкі.
Пізніше, школа оселилася в старому відремонтованому складі. Діти мали можливість закінчити вже 5 класів. Підлоги у класах не було. Парти збиті з дощок, незручні, не пристосовані. Сільські учні не мали можливості придбати зошити і книжки, тому, що не було де і за що. Вчилися з одного букваря. Зошити робили самі, з обгорткового паперу, паперових мішків, нарізали листки, розкреслювали і зшивали. Часто писали між рядками друкованих газет. Через нестачу підручників, майже весь матеріал вивчався з дошки. Бажаючі мали змогу продовжити навчання в селі Хопнів.
Пізніше, в 1947 - 1950 роках стали з'являтися зошити, підручники. Частину наочних посібників школа отримувала з райвно. Серпнева вчительська конференція проходила в два-три дні в зв'язку з тим, що тоді ще не було програм і на секційних об'єднаннях всім вчителям давались однакові плани занять, розклади, виховні плани. В цей період поряд з денною вже працювала і вечірня школа для працюючої молоді.
Школу очолювали директори Шарай О.В.,Древницький М.І., Чорновол Д.Ф., Захарченко Д.А., Моторний І.С.
У 1955 році з ініціативи директора Моторного І.С. почалося будівництво нової школи, у якій ми навчаємося й досі.
У 1961 році наші діти мали змогу закінчити вже 8 класів.
Перший випуск Четвертнянської середньої школи був у 1965році. Першими випускниками були майбутні вчителі школи: Нісімчук Катерина Сергіївна, Базарнов Анатолій Миколайович. Протягом існування школи як середньої, її закінчили 1545 учнів в тому числі 29 учнів із золотою медаллю, 32 - із срібною.
Випускники школи працюють у різних галузях народного господарства в Україні і за її межами.
Коментарi